Парк проти СІЗО: брендинг Коцюбинського

Презентація проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський” пройшла успішно. Та через намагання селищної голови Ольги Матюшиної зірвати захід я не зміг підняти одну стратегічну для селища тему: брендингу території.

Париж – башта. Львів – історія, туризм, Одеса – море, Шостка – сир, Ілічівськ – порт, Бориспіль – літаки, Лук’янівка – СІЗО…

БРЕНДИНГ ТЕРИТОРІЙ – це відмінна риса сучасних успішних міст, регіонів і країн. У ХХІ столітті на наших очах територія перетворюється в мету і засіб конкурентної боротьби. Якщо природа або історія не подбали про унікальність і привабливість території, то її жителі повинні відшукати або створити їх, сформувавши сприятливий набір вражень, переконавши себе й навколишній світ у неповторній і знаковій атракції регіону/ міста/сільського району. У противному випадку територія може розраховувати лише на кут у підвалі глобальної економіки, назавжди забувши про її кращий і престижний верхній поверх. Брендинг територій (Place Branding) як складова маркетингу територій – це сучасний та перспективний напрям наукових дослі джень у світі. (Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во “Інститут трансформації суспільства”, 2011. – 80 с.)

Дозволю собі процитувати ще раз: “Якщо природа або історія не подбали про унікальність і привабливість території, то її жителі повинні відшукати або створити їх, сформувавши сприятливий набір вражень, переконавши себе й навколишній світ у неповторній і знаковій атракції регіону”.

Природа та історія подбала про унікальність регіону Коцюбинське. Ця унікальність під ногами і навколо – бери і роби. Натомість нас намагаються втягнути у війну на тему “з якого боку яйце бити”. З тупого чи з гострого. Регіональний чи національний парк. Давайте, мовляв, повоюємо на цю тему!

Відповідно до філософії проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський”, селище Коцюбинське є воротами до заповідного парку “Біличанський”. Тут має розміститися адміністрація парку, обслуговуючий персонал, готелі, заклади харчування для гостей і туристів. Все це робочі місця і податки в селище.

Коцюбинське і парк “Біличанський” зливаються в одне ціле, як супутники одне одного. Як голова (селище) і тіло (парк). Адже проект розроблено якраз на основі генерального плану селища. Все струнко і логічно.

Розробляючи проект парку ми не дарма посадили на титульну сторінку білочку. Це основа майбутнього логотипу регіонального парку і вона корелюється з гербом селища і назвою “Біличанський”.

Водночас брендинг – це щось більше, ніж просто створення логотипу, гарного слогану з відповідним PR-супроводом, видання буклету та ін. Брендинг – це соціогуманітарна технологія, спрямована на забезпечення взаємодії таких понять, як “територіальна ідентичність”, “територіальні інтереси”, “територіальна спільність” і т. п. (Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2011. – 80 с.)

Який бренд Коцюбинському дасть Лук’янівське СІЗО? Я не хочу розвивати цю думку. Усі самі можуть уявити імідж селища і його перспективи при такому розкладі.

Сьогодні, на жаль, асоціації з Коцюбинським – це скандали, склоки і погане управління. Комусь із сильних світу цього дуже потрібен керований хаос в Коцюбинському. Якщо в громаді, спільноті чи країні немає єдності, вона стає об’єктом задоволення чужих інтересів . Простіше кажучи: ви собі чуби рвіть, а ми свої питання “порішаєм” у вас. Розділяй і володарюй.

Коцюбинців давно і свідомо розділяють. Настав час відкрити на це очі.

Максим Плешко,